Для працевлаштування іноземця в Польщі необхідно перевірити два окремі питання: законність перебування та право на роботу. Це розрізнення є ключовим, оскільки дозвіл на роботу не легалізує перебування, а саме легальне перебування не завжди дає змогу влаштуватися на роботу. Залежно від ситуації, підставою для роботи може бути дозвіл, отриманий роботодавцем, заява, внесена до реєстру, дозвіл на тимчасове перебування та роботу або особливе звільнення від обов’язку мати відповідний документ. Тому перед початком роботи слід проаналізувати громадянство, підставу перебування, вид запланованої роботи, роботодавця та умови працевлаштування. Це дозволяє обрати правильну процедуру та уникнути, на перший погляд, повного, але непослідовного набору документів. Нижче ми пояснюємо, як це зробити, не плутаючи документи на проживання з документами, що дають право на роботу.
Дві умови легальної роботи
У разі іноземця, який не належить до груп, що мають вільний доступ до ринку праці, необхідно підтвердити дві умови. По-перше, особа повинна перебувати в Польщі на законних підставах на підставі документа, що дозволяє працевлаштування. По-друге, вона повинна мати право на виконання роботи, яке випливає з відповідного документа або з особливої ситуації, в якій такий документ не вимагається.
Легальне перебування має давати право на працевлаштування
Віза, дозвіл на проживання або інша підстава для перебування не повинні оцінюватися виключно на підставі терміну дії. Важливе значення мають також мета та вид документа. Дозвіл на проживання повинен надавати право на роботу. Управління у справах іноземців чітко зазначає, що не кожна віза надає таке право, навіть якщо іноземець має дійсний дозвіл на роботу або заяву.
Тому роботодавець не повинен починати з питання: „Чи дійсний дозвіл на роботу?”. Спочатку потрібно з’ясувати: „На якій підставі ця особа перебуває в Польщі і чи дозволяє ця підстава їй працювати?”. Лише після цього перевіряють дозвіл на роботу.
Документ для роботи повинен відповідати посаді
Якщо право на працю випливає з дозволу, заяви або дозволу на тимчасове проживання та працю, працевлаштування має відбуватися у зазначеного роботодавця, на посаді та на умовах, визначених у відповідному документі. Документ має відповідати фактичним умовам праці.
Практичний приклад: кандидат надає дійсний документ на проживання та дозвіл, пов’язаний із конкретним роботодавцем. Сам факт того, що обидва документи є чинними, ще не означає, що можна розпочати роботу на інших умовах або в іншої організації. Необхідно порівняти заплановане працевлаштування зі змістом документа.
Більш широкий контекст підготовки до працевлаштування ми також описуємо в посібнику як почати працювати в Польщі.
Коли дозвіл на роботу не потрібен
Дозвіл не є обов’язковим у всіх випадках. Вільний рух працівників передбачає можливість працевлаштування в іншій країні Європейського Союзу без дозволу на роботу. Існують також особливі випадки, коли іноземець може працювати без додаткового документа, що дає право на роботу.
Однак це не означає, що кожна особа, яка легально перебуває в Польщі, автоматично користується таким звільненням. Право на роботу без дозволу залежить від дотримання певних умов — підставу для звільнення потрібно встановлювати для кожної конкретної особи. Не можна виводити її виключно з факту наявності посвідки на проживання, візи або штампа в проїзному документі.
Правильна послідовність перевірки виглядає так:
Висновок простий: потрібно перевірити конкретну підставу, а не спиратися на розмовний термін „легальне перебування”. Актуальні загальні правила опубліковано Управління у справах іноземців.
Дозвіл, заява чи єдиний дозвіл
Вибір процедури залежить від ситуації іноземця та виду запланованої роботи. Ці документи не є взаємозамінними, а заяви подають різні особи.
Постійний та сезонний дозвіл на роботу
Заяву на отримання звичайного дозволу на роботу роботодавець подає до відповідного воєводи. Роботодавець подає заяву а також про дозвіл на сезонну роботу, але направляє його до відповідного старости, тобто, на практиці, до районного центру зайнятості.
В обох випадках дозвіл стосується права на працевлаштування. Однак він не замінює дозвіл на проживання. Тому перед тим, як допустити іноземця до роботи, слід одночасно перевірити обидві правові підстави.
Дозвіл на тимчасове проживання та роботу
Іноземець, який вже перебуває в Польщі на законних підставах, може звернутися до воєводи, до компетенції якого належить місце його перебування, із заявою про надання дозволу на тимчасове перебування та роботу. Цей документ називається єдиним дозволом. Умови працевлаштування повинні відповідати вимогам цього рішення.
Не слід плутати цю процедуру із заявою роботодавця про отримання звичайного дозволу на роботу. У першому випадку заяву подає іноземець, у другому — роботодавець. Детальну інформацію щодо єдиного дозволу наведено Модуль обслуговування справ Управління у справах іноземців.
Заява про доручення виконання роботи
Процедура на основі декларації поширюється на громадян Вірменії, Білорусі, Молдови та України. Вона може стосуватися роботи терміном до 24 місяців, за умови, що така робота не підпадає під процедуру отримання дозволу на сезонну роботу. Умовою є внесення роботодавцем заяви до реєстру у районному центрі зайнятості, а також наявність у іноземця дозволу на проживання, що дає право на роботу.
Отже, ця заява не скасовує необхідності контролю за перебуванням. Вона є спрощеною підставою для здійснення робота, що не є сезонною для зазначених громадян, але це не є універсальним рішенням для кожного іноземця.
Документи та зміна умов працевлаштування
Перед початком роботи варто зіставити документ про перебування з документом про працевлаштування. На практиці слід перевірити:
Водночас мають бути дотримані умови законного перебування та законної роботи. Це не завжди означає наявність двох окремих документів: єдиний дозвіл поєднує в собі елементи перебування та роботи, а в певних ситуаціях документ, що дає дозвіл на роботу, не вимагається.
Зміна роботодавця, посади чи інших умов не повинна відбуватися автоматично лише тому, що термін дії документа добігає кінця. Зміну потрібно оцінити до її впровадження щодо виду документа та його змісту. Водночас не можна вважати, що кожна поправка завжди скасовує попередню підставу. Офіційні правила передбачають принаймні виняток для змін, вигідних для іноземця, таких як підвищення заробітної плати. Не кожна зміна призводить до втрати чинності документа, але її наслідки слід перевірити перед тим, як змінювати фактичні умови праці.
Особливе обмеження щодо безвізового пересування
З 22 серпня 2026 року громадяни Колумбії, Грузії та Венесуели не можуть працювати на підставі дозволу на роботу, якщо підставою їхнього перебування у Польщі є безвізовий режим. У цьому випадку вирішальне значення має фактична підстава перебування, а не сам факт наявності дозволу.
Особи з цих країн, які до 22 серпня 2026 року розпочали роботу на підставі дозволу під час безвізового перебування, можуть продовжувати її на попередніх умовах до закінчення терміну такого перебування. Ця перехідна норма не поширюється на осіб, які не розпочали роботу до зазначеної дати, а також на нові дозволи, отримані пізніше. Решта осіб не можуть розпочати роботу на цій підставі. Актуальне повідомлення розміщено на сайті Державних служб зайнятості.
Найпоширеніші запитання
Чи легалізує дозвіл на роботу перебування іноземця?
Ні. Дозвіл на роботу не замінює дозвіл на проживання. Іноземець повинен перебувати в Польщі на законних підставах на підставі документа, що надає йому право на працевлаштування.
Чи дає легальне перебування автоматично право на роботу?
Ні. Легальне перебування не завжди є достатнім. Також необхідний дозвіл на роботу, що випливає з відповідного документа або з особливих обставин, які звільняють від обов’язку мати такий документ.
Хто подає заявку на отримання звичайного дозволу на роботу?
Заяву подає роботодавець до відповідного воєводи. У разі отримання дозволу на сезонну роботу роботодавець звертається до відповідного старости.
Хто подає заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання та роботу?
Заяву подає іноземець, який законно перебуває в Польщі, направляючи її до воєводи, до компетенції якого належить місце його перебування.
Чи кожна віза дає право на роботу після отримання дозволу?
Ні. Мета та тип візи мають значення. Не кожна віза дає право на працевлаштування, навіть якщо іноземець має дійсний дозвіл на роботу або заяву.
Чи завжди підвищення заробітної плати вимагає оформлення нового документа?
Не слід дотримуватися такого загального правила. Офіційні рекомендації передбачають виняток щодо зміни умов на користь іноземця, наприклад, підвищення заробітної плати. Однак наслідки кожної зміни слід оцінювати на підставі конкретного документа.
Короткий огляд найважливіших правил
Легальна праця іноземця ґрунтується на на двох окремих основах: законне перебування, що дає право на працевлаштування, та право на виконання роботи. Останнє може випливати з дозволу, заяви, єдиного дозволу або особливого звільнення від вимог.
Перед початком роботи слід перевірити не лише терміни дії документів, а й дані про роботодавця, посаду та умови працевлаштування, зазначені в документах. У разі зміни підстави перебування або умов праці необхідно провести повторну оцінку ситуації. Рекомендована послідовність дій така: спочатку перевірка підстави перебування, потім — підстави працевлаштування, а наостанок — відповідність документів фактичним умовам праці.
Polish
English
Ukrainian
Turkish
Spanish
Indonesian
Vietnamese
Russian